14:25 Александрова Юлія Вікторівна | |
 Учитель – професія унікальна. Подібної в світі просто немає. Педагог своїм серцем, розумом формує завтрашній день: людину, суспільство. Учителеві доручено найдорожче – діти, тобто майбутнє народу.
Я люблю дітей всяких: розумних і не дуже, галасливих і тихих, гарних і не дуже, доглянутих, чистеньких і не дуже. На тій підставі, що вони – діти! Учитель повинен бути чуйним, добрим і не може дозволити собі бути несправедливим, адже це ранить дитину найбільше. Потрібно вміти слухати дитячі серця і зігрівати їх ласкою, вміти запалити вогонь високої любові до людей та рідного краю. Жити й працювати задля того, щоб кожний учень зумів власними силами вибудувати для себе міцне моральне, інтелектуальне та психологічне підґрунтя для свого майбутнього життя – успішного й щасливого! Ось моє кредо, яке проходить крізь мою педагогічну діяльність. Адже захопити дитину наукою, літературою, мистецтвом, показати правильну стежку в житті, виявити покликання – все це під силу вчителеві. Робота вчителя для мене – це ніби непізнаний космос! . Щодня пошук, щодня несподіванки, то прикрі, то кумедні, щодня – відкриття, які неможливі без натхнення. Інколи думаєш – досить… Але є в нашій роботі щасливі й радісні моменти заради яких хочеться працювати, вдосконалюватися – посмішки дітей і блиск очей! І знову починаєш спочатку… Короленко говорив: « Учень – це факел, який потрібно запалити». Але щоб цього досягти необхідно самому палати. Для цього потрібно змінити свою свідомість, перейти на інший рівень, інакше подивитися на світ. Але тільки так можна і себе вдосконалити і допомогти іншим досягнути життєвого успіху. Тож мені нічого іншого не залишається як палати! | |
|
| |
| Всего комментариев: 0 | |